Winning entries could not be determined in this language pair.There were 8 entries submitted in this pair during the submission phase. Not enough votes were submitted by peers for a winning entry to be determined.Competition in this pair is now closed. |
Почин Давним давно, умить хлопчак, яким я був, дорослим став — я враз життя своє почав! І світ мені відкрився: так, іде за плугом плугатар, піт залива йому чоло, він борозну свою проклав, долину залишив давно, він вгору плуга пхне свого. Гне рало ялова рілля, над ним збирається гроза, і чорна маківка вгорі нага жде його. — Хай оре, коли є снага! | Entry #30022 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
Початок Років чимало вже минуло, коли я вмить з хлопчини чоловіком став та враз життя своє почав! Побачив світ перед собою: наче стоїть при конях, умившись потом, плугатар. І стоячи отак на верховині та прооравши у долині не один гектар, залишивши позаду рік блакить, він бачить схил, що треба ще зорати нині. Коли орати голу скелю - леміш затупіє. В повітрі пахне вже грозою, похмурніє, а голий чорний верх над ним зухвало бовваніє, чекає. - Най оре, як осміє. | Entry #30362 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
Початок Я був дитиною малою Роки тому... Умить змужнів. Неначе випірнув із снів! Побачив світ перед собою: Зоравши лиш найперший пагорб, Орач з кіньми блищать від поту. Не втамувати рікам спрагу, Не зберегти долині цноту. Той схил гірський - наступне поле. А плуг заточить скеля гола. Гримить, несеться злива долом, Між сірих хмар вершина чорна Спостерігає. - Най він орає, якщо така доля його не лякає! | Entry #29902 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
Початок За мить, тому багато літ, Я з хлопця чоловіком став: Раз — і жити розпочав! Достоту так побачив світ, Як ра́тай, що на перший свій Горб зійшов і, втерши піт, Коні там спинив як стій; Долі вже зорав як слід, Аж глядь — гора, вершина — лід, Голим-голо, повно брил, Жаль йому і плуга, й сил, А шпиль з-під чорних бурі крил Шле привіт: «Йди-но звідси!» — «Ні. На схил!» | Entry #30421 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
Початок Однієї миті, безліч років тoму, як я з хлопчиська став чоловікóм: Життя моє розпочалося з того, Що я побачив світ перед собою - так бачить óрач з своїми кіньми, Спітнілий після першого пагóрба, поріччя зоране понизу в долинí, І бачить схил гори, що має ще зорати, А в ньому скелю зголену, готову затупити його леміш, Грім, що висить в повітрі, Й оголену та чорну в вишині Вершину, що очікує: - Нехай оре, якщо посміє! | Entry #29339 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
Початок Умить, але тому сто літ, Дитина, я дорослим став: Раптово життя час настав! Відкрив мій погляд цілий світ. Стояв там хлібороб з кіньми У першого уступу гір, Пішовши з ораних людьми Долин прибережних і лугів. Він обзирає схили гір, Скелю, що всякий плуг зломить. Далекий грім над ним гримить, Над ним чорніє твердь гряди, І чекає. — Посмієш гору здолати?! | Entry #29221 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
Як починалося Давно промайнуло дитинство, наче мить, Незчувся як, а вже дорослий чоловік: Із тих пір свого життя веду я відлік! Постає переді мною справжній світ: Схили й пагорби кругом І на одну з вершин, Увесь покритий потом, Плугатар з кіньми зійшов, З низин, що переорав плугом, І гору обійти не смів, Породу перед собою змів, Аж раптом звідкись хмари Заволокли гірську вершину, кам'яну по своїй природі, Завмерли грозові примари. — Сподіватися, що він зоре її, годі! | Entry #29390 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
Початок Все в мить одну, роки назад, Дорослим чоловіком став, хлопчина Життя моє раптово почалось! Я бачив всесвіт перед собою! Ось селянин біля коня стоїть! Краплина поту над бровою, Залишив землі річкові, Пройшов в долину нижче, І бачить пагорб для роботи, Безплідна скеля, щоб притупити свою долю, Над ним, в повітрі грім завис, Та чорна, гола скеля, Тепер чекаю. -Дай йому орати, якщо посміє він! | Entry #29168 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|